- інваліда
- -ди, ч. Пт.Інвалід; непрацездатна людина внаслідок поранення, каліцтва, хвороби чи старості.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
інваліда
Смотреть что такое "інваліда" в других словарях:
інвалід — [інвал’і/д] да, м. (на) дов і/ д і, мн. дие, д іў … Орфоепічний словник української мови
інвалід — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
інвалідка — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
інвалідний — прикметник … Орфографічний словник української мови
інвалідність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
інвалідний — а, е. Прикм. до інвалід. Інвалідна бригада. || Признач. для інваліда, інвалідів. Інвалідний візок … Український тлумачний словник
інвалідка — и. Жін. до інвалід … Український тлумачний словник
інвалід — а, ч. Людина, яка (назавжди або на тривалий час) частково чи повністю втратила працездатність унаслідок поранення, хвороби, каліцтва чи старості … Український тлумачний словник
інвалідність — ності, ж. Тривала або стійка (постійна), повна або часткова втрата працездатності … Український тлумачний словник
інвалідний будинок — Заснований державним або громадським органом притулок для старих і покалічених солдат, типологічно близький богадільні. Крім приміщень для спання і побутового обслуговування тут часто передбачався зал військової слави й усипальня … Архітектура і монументальне мистецтво
